Проживаючий у Відні бельгійський хімік Ван-Гехт, що від кількох літ працював над аналізом земного воску, по довгих пробах винайшов спосіб чищення того воску до такої степені, що очищений віск тратив властивий, неприємний нафтовий запах. Невеличка примішка бджолячого воску надавала йому запах, а знов інша хімічна примішка - барву звичайного чистого бджолячого воску. Цей новий фабрикат він назвав церезиною і вистарався о патента на виключне користування зі свого винаходу.

Проби свого воску Ван-Гехт післав між іншим і до церковного синоду в Росії з запитанням, чи міг би такий віск найти вступ до православних церков, і з заявою, що в такім разі він міг би досталяти його у великій масі і по ціні, далеко нижчій, ніж ціна бджолячого воску. Синод відписав йому по якімсь часі, що предложений віск випробувано, що він виявився нічим не гіршим від бджолячого і що в кожній православній церкві в Росії свічки з того воску можуть горіти без ніякої уйми (уйма - шкода) для хвали божої. В разі, коли б він, Ван-Гехт, міг достачити багато такого воску і по дешевій ціні, синод запевнює йому великий збут у Росії.

Іван Франко - Борислав Сміється